Музика виграває і жалю завдає,
Либонь собі гадає, що серце в грудях є,
А серце б'ється, плаче на втомлених руках,
Воно струмком гарячим крізь пальці протіка.

Приспів:
Музико грай, грай, грай!
Бо вже біліють скроні.
Не зупиняй шалених пальців біг.
Вже видно край, край, край
Стежини на долоні,
То ж поспішай дограти все, що міг,
Поки ще маєш час...

Крізь саморобні грати руїни сірих лиць,
Він знову буде грати під поглядом рушниць.
Чи ти, музико, знаєш, по кому ти в журбі?
Сьогодні ти заграєш, а завтра по тобі.

Приспів.

А що ж то я?
Ось, що добрі люди - я гуляю, бенкетую
В неділю і в будень, а вам нудно, жалкуєте.
Єй богу, не чую, і не кричіть.
Я свою п'ю, а не кров людськую.

Приспів.

Поки ще маєш час...
Поки ще маєш...